ПОСВЯТА У ПЕРШОКЛАСНИКИ
Проводиться 14 грудня, на день Наума. .
На сцені - семипелюсткова квітка. Кожна пелюстка має свій колір - це кольори веселки. В середині квітки слова: "Веселковий світ знань". На кожній пелюстці написані прислів'я, що відповідають тим предметам, які вивчають діти.
Червона пелюстка - читання, основа навчання: "Книжка - вчить, як на світі жить", "Хто багато читає - той багато знає". '
Жовтогаряча пелюстка - це рідна мова, письмо: "Хто грамоти вміє -той добро жне і сіє", "Писать - не язиком читать", "Пишуть не пером, а розумом".
Жовта пелюстка - математика: "Математика - гімнастика для розуму", "Одна голова - добре, а дві - краще".
Зелена пелюстка - це зелений світ навколо нас, природознавство: "Весна красна квітками, а осінь - плодами", "Здобудеш освіту - побачиш більше світу".
Блакитна пелюстка - це світ прекрасного, світ музики: "Музика без язика, а людей скликає", "Дудка знає, що грає".
Синя пелюстка - фізкультура і спорт: "У здоровому тілі - здоровий дух", "Весела думка - половина здоров'я".
Фіолетова пелюстка - це праця, художня праця: "Мала бджола, а й та працює", "Праця людину годує, а лінь - марнує", "Зробив діло - гуляй сміло".
Сьогодні свято радістю багате,
Сьогодні ви, шановні мами й тата,
Діток своїх веселих та завзятих
До школи нашої всі дружно привели
Тож, як ведеться, хочем всіх вас привітати,
За нашим звичаєм вас будем зустрічати:
Даруєм усмішки всім на добро,
Щоб в вас і в нас лиш щастя скрізь було!
Як вільно веселка у небо злітає
І грає всіма кольорами,
Так вільно моя Україна співає,
Йдучи нелегкими шляхами.
Із дерева роду зростає пагіння
І лине до сонця, до світла.
Стрічай, Україно, нове покоління,
Що ніби веселка розквітло.
І йде в твої школи знання здобувати,
Щоб бути розумним у світі,
І світлу державу свою будувати
У новому тисячолітті.
Цим дітям, народженим у вільній державі,
Судилось багато зробити:
Наш прапор підняти у мирі і славі
Й любові зорю засвітити.
Стрічай, Україно, чарівне суцвіття
Дітей своїх рідних у школі.
Сміливо веди їх у тисячоліття
У щасті з любов'ю до волі.
Вітайте! На сцені першокласники!
Найменші члени нашої шкільної родини!
Учні — першокласники під музику виходять на сцену.
Ведуча (п ід музику):
Рідний, рідна, рідне - корінь роду, народу.
Рідна мама, рідний тато, рідна земля і рідна
Україна, рідна мова, рідна школа.
Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України! Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з такими словами як мама, Україна, мова. Ми, українці, - нація, яка споконвіку прагне багато знати.
Ми відроджуємося, живемо, ростемо і дужчаємо, воскресаємо з вічності.
Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України.
Сьогодні, 14 грудня, особливий день-день Наума.
У давні часи навчальний процес розпочинався взимку - першого грудня за тодішнім літочисленням. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо "Пророк Наум наведе на ум".
За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму.
Хоч згодом терміни початку навчання були змінені, але в ремісничих цехах і братствах продовжували давню традицію - майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди. З цього дня починали вчити гри на музичних інструментах (бандурі чи скрипці).
У народі говорять:
Наум наставляє на ум.
***
Батюшка Наум виведе синка на ум.
***
Я не знав ні "аз", ні "буки"
Прийде Наум і змусить до науки.
Першокласники
Тепер ми учні. Перший клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі!
І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всьому навчать,
І роки весело промчать!
Ми — школярі, ми перший клас.
Щасливі дні чекають нас!
— Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.
— Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом.
Або зіркою кіно.
— Поки ще казати рано.
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як за ростом підійду.
— Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати.
— А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати.
— А я в лікарні після школи.
Всім робитиму уколи.
— Я в письменники подамся
Або, навіть, в моряки!
— А я вчителькою стану.
Буду вчити малюків.
— Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.
А також парашутистом,
Полюбляю висоту.
Оберемо депутата
І дамо йому наказ:
Щоб перерв було багато,
А урок – у тиждень раз.
Проведемо конкурс гарний
«Міс» і «Містер» 1 - й клас.
Як знайдеться спонсор класний,
Так поїдемо до США.
Отакі в нас перші плани,
Ви поправте, як не те.
І на нас уважно гляньте
Гідна зміна Вам росте!
Мріємо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать.
Звучить фонограма з казки "Буратіно".
На сцену виходить Мальвіна.
Мальвіна. Десь зник Буратіно. Діти, Ви не бачили його?
На сцені з "являється Буратіно. Він плаче.
Мальвіна. Що сталося, Буратіно? Сьогодні таке свято, а ти плачеш. Буратіно. (хниче) Я плачу, бо отримав листа, але не можу його прочитати. А так цікаво знати, що там написано.
Мальвіна. Ах! Та тиж не вмієш читати. Я забула. Діти, допоможемо Буратіно?
Мальвіна разом з першокласниками читають листа.
ДОРОГИЙ БУРАТІНО! ЗАПРОШУЄМО ТЕБЕ НА СВЯТО ПЕРШОКЛАСНИКІВ,
Буратіно. Ух! Як здорово! А чи не підкажете ви мені, як потрапити до першого класу?
Мальвіна. Перед тобою і є першокласники. І сьогодні ми святкуємо свято
"Посвята в першокласники".
Буратіно. Ну, якщо так, то яз радістю. До того ж у мене є для вас сюрприз. А який? ви дізнаєтеся, коли виконаєте мої завдання.
Буратіно. У сумці зошити, буквар.
Хто до школи йде? (школяр)
Мальвіна. На травиці біля хати
Метушаться цуценята.
Двоє білих, наче сніг,
Троє чорних - скільки всіх?
Буратіно. Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
Мальвіна. На полиці вісім книг,
Толя взяв одну із них.
Хто тепер сказати міг,
Скільки на полиці книг? (сім)
Буратіно. Є чарівник у школі в нас.
Ану, впізнайте, хто він?
Озветься - тиша йде у клас,
Озветься ще раз - гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає…
Мальвіна. Молодці! Ви добре справилися з завданням!
А зараз, шановні першокласники, обіцяний сюрприз...
Звучить фонограма. Вручаються значки дітям.
Учитель. Яким буде шкільне життя, залежить тільки від вас. А від поведінки буде залежати не тільки ваша успішність, а й здоров'я. Ви всі розумні діти, і я впевнена, що ви обов'язково дотримуватиметесь усіх правил, щоб ваше шкільне життя було цікавим і безпечним.
А тепер усі вивчені правила ми повторимо у віршах, добре їх запам'ятаємо та будемо виконувати, щоб мати зразкову поведінку та жити в безпеці.
1. Вчасно йди завжди до школи
та не спізнюйся ніколи.
Вчись раніше пробудитись,
Щоб до школи не спізнитись.
2. Чемним будь, завжди вітайся
І при цьому — посміхайся.
Всіх вітай: дітей, батьків,
Друзів і учителів.
3. Слухай вчителя уважно
І веди себе поважно
Щоб чогось не пропустити
Та все добре зрозуміти.
4. На уроці не гукай,
Завжди руку піднімай.
Там, де шум і крик буває,
Працездатності немає.
5. На перерві в ігри грайся,
А не бігай, не штовхайся.
Як ведеш себе негоже —
Завжди травма бути може.
6. До порядку сам привчайся.
В роздягальні не штовхайся.
Одяг власний зберігай
І чужий не розкидай.
7. Школа — це твій рідний дім.
Будь господарем у нім.
Парти бережи і стіни,
Скрізь поводь себе відмінно.
8. Книжка всім знання дає.
В кожній щось цікаве є.
То ж на книжці не малюй
а не рви її, не псуй.
9. В нашій школі — учень ти.
Скрізь дотримуйсь чистоти.
Слідкувати завжди треба,
Щоб порядок був у тебе.
10. У їдальні всі їдять,
Там не бігають — сидять.
Як їси — не поспішай,
Все прожуй, тоді ковтай.
11. Підвіконня, любі діти,
Не для того, щоб сидіти.
Там хай квіточки стоять.
Діти ж поруч постоять.
12. В школу з книжкою ідіть.
Зайві ж речі не беріть.
Ними можна травмувати.
Всім про це потрібно знати.
13. По перилах не з'їжджай.
В гру на східцях теж не грай.
Сходи — це вже небезпека
Й до біди тут недалеко.
14. Наполегливо учися.
У житті це знадобиться.
Вчитись ти прийшов до школи —
Не забудь про це ніколи!
На сцену одна за одною виходять сім дівчаток у сукнях кольору веселки. Кожна з них розповідатиме про свій предмет і розкриє свою пелюстку на квітці
Дівчатка (разом):
Ми - сім кольорів веселки.
Вводимо вас, діти, в веселковий світ знань.
Дівчинка у червоному підходить до квітки, розгортає пелюстку,читає прислів'я
Дівчинка:
У школі вас навчать читати.
Бо хто багато читає, той багато знає.
З книги легко світ пізнати,
Книга все розкаже вам сама.
Книга допоможе мандрувати
По землі і навіть до зірок,
З нею можете повсюди побувати,
Ви ж зробили лише перший крок.
Книга мудра і багато знає,
Вчить людину, як на світі жить.
Мудрий той, хто книжечку читає,
Знайко завжди спереду біжить.
-Дарує першокласникам на згадку книжечки. Лине весела українська мелодія.
До жовтогарячої пелюстки підходить дівчинка у відповідному платті і читає прислів 'я, потім вірші
Хто навчиться грамотно писати,
Тому всі відкриються путі.
Зможе він багато розказати
І допоможе іншим у житті.
Той, хто рідну мову поважає,
Живучи у рідному краю,
Той усі вершини подолає
І не зрадить матінку свою.
Свою рідну неньку-Україну
Берегтиме кожен день і час.
І стоятиме за неї до загину,
Бо земля ця дорога для нас.
Дарує першокласникам ручки. Лине музика.
Дівчинка в жовтій сукні підходить до жовтої пелюстки, розгортає її, читає прислів'я, потім вірш
Математика - наука найточніша,
її треба наполегливо учить.
І чим далі - тим вона складніша,
А без неї людям не прожить.
Дарує лінійки.
Лине музика. Дівчинка в зеленій сукні підходить до зеленої пелюстки,
читає прислів 'я, а потім вірш.
Земля - це найбільше диво.
Оточує нас дивосвіт.
І довкілля таке красиве
Всіх приваблює з юних літ.
Все в гармонії в цьому світі:
Флора, фауна і зірки.
Тож природу потрібно любити,
І другом їй бути завжди.
Кожну річечку і озерце
Не забруднюй, а очищай.
Полюби і прийми до серця, Бережи зелен світ і знай!
Вручає дітям емблеми.
Лине музика. Дівчинка в блакитній сукні розгортає блакитну пелюстку і
читає вірш.
Всіх людей краса єднає,
Щастя, радість нам дає.
Всяк від радості співає –
І такі уроки є!
Всіх тут музики навчають.
Лунай, пісенний дивограю!
Нотки весело стрибають,
Ну, а ти їх заспівай.
Лине музика. Дівчинка в синій сукні розгортає синю пелюстку, читає вірші,
написані на ній
Головне завдання - всім здоровим бути.
Мусиш сам подбати - і не вередуй.
Тож про фізкультуру як же нам забути?
Дух і волю, тіло вправами гартуй!
І зарядку треба нам щодня робити,
Й бігати, стрибати - всім потрібен рух!
А без цього, діти, в світі не прожити.
Лиш в здоровім тілі є здоровий дух!
Дарує скакалки.
Лине музика. Дівчинка у фіолетовій сукні розгортає пелюстку, читає вірш.
Мала бджола, а й та працює!
Тому і ти живи в труді,
Бо труд годує, лінь - марнує.
Працюй - не будеш у біді.
Привчай до праці руки, друже,
А голові давай знання.
Майстерності навчайся дужче,
Будь наполегливим щодня.
Ще вчися гарно малювати,
Бо в світі стільки є краси,
Щоб світ у фарбах передати
І людям цю красу нести.
Дарує альбоми для малювання.
Лине тиха музика.
Лине козацький марш. Виходять діти, одягнені в українські костюми
Бажаємо успіху і знань,
Змагань, і віри, і дерзань.
Знання потрібні для життя,
Для України майбуття.
Здолати труднощі зумій,
Своє завдання зрозумій,
Що лише той учитись зможе,
Хто власні ліньки переможе.
Ми раді вас вітать у цій світлиці
І дарувати хліб із золота пшениці.
І щоб знання у вас у всіх були,
Бажаємо, щоб зустріч була щира.
Учні дарують ключ від Країни Знань.
Дорогі першокласники!
Даруємо вам ключ від Країни Знань. Сподіваємося, що ви наполегливо здобуватимете знання, гарно вчитиметеся. Бо ж всім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур'янах лежить.
Вільні діти вільної країни!
Вчіться наполегливо щодня,
Щоб кувать майбутнє України,
Всім здоров'я треба і знання.
Сьогодні на нашому святі ми приймаємо вас у нашу велику шкільну родину.
Бажаємо всім першокласникам безболісно влитися в наш колектив і бути гідними звання школяра. Гарних вам оцінок і щасливої дороги до світу знань. А тепер, любі першокласники, прошу приготуватись до найурочистішого моменту сьогоднішнього свята. Зараз ви будете приймати Клятву Першокласника.
Ми першокласники. Це значить
У світ навчання ідемо,
Тому урочисто сьогодні
Свою ми клятву даємо.
Буду я в школі вчитись читати,
Гарно писати і рахувати,
Буду в альбомі своїм малювати,
Твори писати, вірші вивчати.
Клянусь!
Діти (повторюють). Клянусь!
Обіцяю не лінитись,
Добросовісно трудитись,
Педагогів поважати
І оцінки гарні мати.
Клянусь! Діти. Клянусь!
Книги й зошити любити,
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Клянусь!
Діти. Клянусь!
На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати,
І домашні всі завдання
На дванадцять готувати.
Клянусь!
Діти. Клянусь!
Буду вчитись я сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти!
Клянусь!
Отже, віднині ви — повноправні господарі своєї школи. Дотримуйтесь цієї клятви — і у ваших щоденниках будуть лише гарні оцінки. Я прошу всіх гостей ще раз глянути на наших першокласників. Запам'ятайте їх такими. Сподіваємось, що через десять років на цій сцені ми побачимо їх усіх дорослими, красивими хлопцями й дівчатами.
Любі першокласники! Сьогодні — не лише ваше свято. Разом з вами святкують і ваші батьки, які доглядають і виховують вас, роблять усе можливе, щоб ваше дитинство було щасливим. Прошу вас, привітайте з цим днем своїх батьків.
(Першокласники дарують квіти мамам. Оплески.)
Учитель. Хоч ти, дитино, ще зовсім маленька,
Та ти уже ідеш по цій землі.
І хоч твоя дорога поки коротенька,
І ніжки в тебе зовсім ще малі,
Та ти свій особистий шлях торуєш
І твориш долю і своє ім'я,
Дорогами землі у снах мандруєш,
А поруч тато, мама, вся сім'я.
У серденьку твоїм іще малі тривоги,
І стежка поміж квіт до школи йде,
Та всіх чекають і складні дороги,
І кожного своя дорога поведе.
Мені дороги схожі з рушниками:
Червоні й чорні хрестики на них.
їх вишивали добрі руки мами,
В них чисті думи, пісня є і сміх.
Тож хай дороги будуть, наче пісня,
Нехай ведуть вас в світлу далечінь.
І хай над вами мирне небо висне.
В майбутнє з добрим серцем линь!
Звучить "Пісня про рушник"
Ведуча (під музику): В Україні є чудовий звичай - проводжаючи дітей у життєву дорогу, мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословення, материнської любові. Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, праці, звершень. У добру путь, дорогі друзі!
Учні виходять під рушниками
Шановні гості! Ми дякуємо всім, хто прийшов сьогодні на наше свято. Ми бажаємо дітям успіхів у навчанні, а батькам і вчителям — терпіння і творчої наснаги у вихованні юного покоління. Здоров'я і щастя вам усім!
| 