Під музику « Голубий вагон » заходять діти і стають до своїх стільців.
Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!
Сценка «Першокласниця»
Дівчинка виходить на сцену, сідає за парту. З-за куліс чути нявчання.
Дівчинка. Мурчику ! Годі нявчати,
Я буду літери вивчати.
З-за куліс чути кукурікання.
Дівчинка. Не клич мене, Петько ! Облиш !
Я вчитися буду ! Ану киш !
Хтось кличе дівчинку.
Дівчинка. Я кинула ляльку,
Сиджу і мовчу,
Ой, ніколи гратись,
Бо літери вчу !
То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають
Ну що ж, перевірити це доведеться,
Герой-першокласник, напевно, знайдеться,
Який не боїться читати й складати...
Виходьте! Я буду вас перевіряти
Виходять першокласники-букви і за завданням складають слова з тих букв, які на них.
А перше слово буде — школа,
Виходьте, діти-букви, з кола!
Діти складають слово «Школа».
А друге слово — Україна,
Його складете неодмінно
Діти складають слово «Україна».
Ну, що? Нема де правди діти,
Тепер вже грамотні в нас діти!
Ми можем більше ще, повір.
Ось речення: «Ми всі за мир!»
Діти швиденько шикуються і складають речення.
Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Ви знаєте вже стільки слів,
Скажіть, хто вас цьому навчив?
Це наш Буквар, який щодня
Давав потрібні нам знання.
Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
Всі разом пісню заспіваєм!
Буквар. Я – веселий Буквар: весело співаю,
Бо веселе свято я сьогодні маю.
Я – щасливий Буквар: я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Я мандрую по країні,
Скрізь з абеткою дружу.
І малечу, де зустріну,
Зразу ж грамоти навчу.
Гей, букви, просимо на свято !
Голосиста буква А
Наш Букварик відкрива.
Не одна вона іде,
А всю азбуку веде.
Як веселочка жива,
З букв складаються слова.
Учні ( разом ) Нас 33, нас 33.
У нас міцна сім’я.
Складаємо слова нові
Від А до Я, від А до Я.
Букви, алфавіт – для нас,
Вивчить їх напам’ять час.
А, Б, В, Г,Г, Д,Е –
Перших літер сім іде.
Є, Ж, З, И, І, Ї, Й –
Це порядок їх такий.
К, Л, М, Н, О, П, Р –
Знаємо про це тепер.
С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч –
З голови в нас не втече !
Ш, Щ, Ю, Я –
Алфавіту це сім’я.
Буквар.Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма!
А хто знання хороші має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться.
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
Й відразу букви всі завчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
Усі розумні, всі читають.
А скільки загадок вже знають!
Казок багато прочитали,
Й самі казки уже складали!
Навчилися всього багато
І от тепер прийшли на свято.
От молодці які у нас!
Найліпший в школі — перший клас!
Вони і загадки в нас знають,
І зараз нам їх загадають.
1-й учень.Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей.
Букви нам він показав,
Успіхів всім побажав.
Крок за кроком з ним ішли,
Вірні всі йому були.
А — найперша, аж до Я —
Разом букв одна сім’я!
Скажіть усі разом — Буквар! І всі подякуємо нашій улюбленій книжці, яка дала нам найперші знання!
Дякуємо!
2-й учень.Умене такі загадки для вас:
Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець.)
Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка.)
3-й учень.Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає. (Олівець.)
4-й учень.Відгадайте і мої загадки:
Утрьох їдуть братці верхом на конячці. (Ручка і пальці.)
А тепер відгадайте ще одну. Біла рілля, чорне насіння, лиш той посіє, хто розуміє. (Ручка.)
5-й учень.А мої відгадаєте?
Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає. (Книжка.)
Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книжка.)
6-й учень.Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка.)
Ви бачите, які в нас діти?
Уміють все вони робити.
Багато загадок всі знають,
Й самі уже казки читають.
Бо за науку добре брались,
Учились і не лінувались.
Тож радості у всіх багато —
Розумні всі прийшли на свято!
Тепер вже можна й святкувати,
Й веселу пісню заспівати.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!
До дітей виходить Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка.
Я — наша українська казка,
Прийшла із глибини віків.
У мені правда, мрія, ласка
І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
Я — ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна.
Лиш зіронька у ній іскриться,
Як мрія людства чарівна.
Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.
1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! (Телесик.)
2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)
3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)
4. Підкрався ведмідь і цап його за бочок! І давай смолу віддирати. Обдирав, обдирав і зубами зав'яз так, що ніяк не вирветься. Смикав, смикав і затягнув його Бог знає куди... («Солом'яний бичок»)
Той, хто народні казочки читає,
Він, ніби із джерельця, воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо щира мудрість у казках тих є.
А ми не тільки з Букварем дружили,
У нас ще й математика була.
Ми яблучка й цукерочки лічили,
Задачка теж у клас до нас зайшла.
Тож, Математико, іди до нас хутчіше.
Бо ж ти дала багато нам понять.
З тобою разом буде веселіше,
Ти ж з нами стільки провела занять!
Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.
Без математики у світі — не прожить!
Тепер ми додаємо, віднімаєм,
Ще навчимося множити й ділить.
Виходить книжка Математика і звертається до дітей.
Я рада, що мене ви запросили
У цей святковий, урочистий день.
Я знаю, що мене ви полюбили,
Тож разом поспіваємо пісень!
І приклади із цифр моїх складемо,
Обчислимо їх за короткий час. А результат ми правильний знайдемо,
Бо ж недаремно я учила вас!
На сцену виходять діти-цифри, які будуть складати приклади, а діти їх обчислюватимуть.
2+3=5 3+6=9 8-1=7 4- 2=2
Молодці, це перші перемоги,
Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.
У математику вас поведуть дороги,
Тож старайтесь, діти, в добрий час.
Усі ми ходимо до школи
І пізнаємо з юних літ
Усе, що бачимо довкола,
Увесь чарівний дивосвіт.
І з кожним роком більше й більше,
Потрібних знань здобудем ми.
Науки будуть все складніші,
Та ми у світ йдемо людьми.
Тому багато треба знати,
Про Всесвіт і людське життя.
Книжок багато прочитати.
Минуле знати й майбуття.
А в цьому книги допоможуть,
Які до нас прийдуть у клас.
Вони усе на світі можуть,
Тож познайомитися час.
Ось Читанка, що без вагання
Розвине техніку читання.
Нам допоможе зрозуміти,
Як треба в цьому світі жити.
Заходить Читанка.
Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.
Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,
Чудова, світла, барвінкова.
Заходить книжка — Рідна мова.
Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,
Бо рідним словом серце промовля.
Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,
Щоб більше бачити і краще світ пізнати.
Ну, а Букварику вклоняємось доземно,
Бо знаємо усі ми достеменно:
Ми без його науки далі б не пішли,
Без рідних букв — ми б неуки були.
Сюди, у залу, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю
.Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!
Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі
Вклоняємося низько до землі!
Букварик. Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для вас.
І перша сходинка до нього
Для кожного — це перший клас.
Учень. Ми завтра знов
Прийдем до школи,
Бо у знаннях — краса і сила.
І не забудемо ніколи.
Усі. Що нам ця книга світ відкрила!
Букварик. Я дякую на добрім слові
І подарую вам дипломи.
Хай будуть згадкою вони
Про перші нерішучі кроки.
Про те, як в школу ви прийшли,
В світ знань, барвистий і широкий!
Букварик разом з іншими підручниками вручає дітям дипломи.
Учні.
Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного,
Вчитись в другім класі будем —
Всі ми хочемо цього.
Ну а вчителька як буде?
Що, невже покине нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас!
Цей рік непомітно, як мить, пролетів,
І всі за цей час ми доросліші стали.
Та в нас ще попереду стільки років,
Нових відкриттів і нових п'єдесталів!
Ми сіли за парти науки вивчати,
Учитись терпляче й сумлінно,
І будемо впевнено всі крокувати
По рідних стежках України.
Ось і прочитана сторінка,
Яка вінчає нашу книгу.
У ній — і зайчик, і ялинка,
І перший пролісок з-під снігу.
Іще цікавого багато —
Про землю рідну, хліб, калину.
Про те, як старших шанувати
І як любити Україну.
Хай батьки ваші з вами
Не знають турбот,
Бо з маленьких дітей
Виростає народ,
А з шкільної родини —
держава єдина, рідна квітуча моя Україна!
| 